Раз в месяц мы отправляем дайджест с самыми популярными статьями.

РЕАБІЛІТАЦІЯ ПОРУШЕНЬ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ У ХВОРИХ НА ЕНДОМЕТРІОЗ

Ю.П. Берегова, К.Ф. Ковшар

Одесский национальний медицински университет
Одеса, Україна

Генітальний ендометріоз посідає третє місце серед гінекологічних захворювань і є одним із чинників жіночого безпліддя, тому розробка і впровадження нових методів його ефективної реабілітації після ендоскопічних втручань є надзвичайно актуальним питанням [1, 2].

Трактування ендометріозу пов’язано з наявністю за межами слизової оболонки матки тканини, гістологічно подібної до ендометрія. Частота ендометріозу у жінок репродуктивного віку сягає від 7 до 59%. Факторами ризику розвитку захворювання є несприятлива екологія, синдром хронічного стресу, ожиріння, куріння, наявність міоми матки, гіперплазії і поліпозу ендометрія, рясні і тривалі менструації, рецидивуючі кістозні ураження яєчників, підвищення рівня естрогенних гормонів.

Сьогодення ендометріоз  розглядається як дисгоромональне, імунозалежне генетично детерміноване захворювання, для якого властиве розростання тканини, схожою за структурою до ендометрія.

Стандартом діагностики та лікування ендометріозу є ендоскопічний метод [2]. Але для зниження ризику рецидивів в післяопераційному періоді, а також для досягнення реабілітаційного ефекту доцільно на наш погляд, використовувати озонотерапію, фітопрепарати, фізіотерапію, гірудотерапію, що значно знижують медикаментозне навантаження на організм жінки [3].

Мета нашого дослідження – пошук післяопераційних можливостей корекції якісті життя у жінок з урахуванням їх репродуктивних намірів. Нами використані озонотерапія, лікарські засоби рослинного походження та карбоксітерапія, що здатні одночасно вирішувати дисгормональні проблеми і підвищувати резерви адаптивних можливостей пацієнтов. Широке застосування цих методів пов’язано з відсутністю побічної дії, плавним розвитком позитивного ефекту та довготривалою післядією.

Обстежено 30 жінок основної групи і 15 пацієнток групи порівняння, що одержували в післяопераційному періоді традиційну гормональну терапію. Симптомами зовнішнього ендометріозу у обстеженних хворих основної групи були симптом хронічної тазової болі, порушення функціювання системи гіпофіз-яєчники, що реалізувалось неплідністю, дисменореєю, перед-менструальним синдромом. Середній рівень ФСГ  був підвищеним. Середні величини пролактину у жінок мали тенденцію до підвищення, але його продукція не перевищувала нормальні показники. У хворих на ендометріоз рівень  естрадіолу в фолікулінову фазу не мав істотної різниці. Його підвищення виявлено в лютеїнову фазу. Зниження кількості гормону було виявлено лише в периовуляторний період. Такі ж  зміни спостерігаються і в секреції яєчниками прогестерону. Його рівень зменшується  тільки в лютеїновий період. Таким чином можна констатувати, що порушення в досліджуваній нами гіпофізарно-яєчниковій системі у жінок пов’язані як з прямою, так і опосередкованою дією на гіпофіз та гонади, що реалізується в підвищеній продукції ФСГ на тлі нормопролактинемії. Дисфункція в яєчниках проявляється в абсолютній гіпопрогестеронемії в лютеїновий період, що призводить до стійкої ановуляції і формуванні ендометріоїдних гетеротопій.

Для купірування болі успішно використані ректальні та піхвові інсуфляції озонокисневої суміші в лютеінову фазу, що одночасно виступають, як регулятор гормонів та імунітету. Цей метод знижує гіперестрогенемію і підвищує рівень прогестерону, перешкоджає формуванню у пацієнток НЛФ і ановуляції. Опосередкований вплив карбоксітерапії в ділянки Захарьїна-Геда в фолікулінову фазу менструального циклу знімає дисфункцію в системі яєчники, нормалізує рівень ФСГ, ліквідує причину формування ендометріоїдних гетеротопій. При наявності злукового процесу органів малого тазу, синдромі хронічної тазової болі, дисменореї та передменструальному синдромі гарний ефект досягається при допомозі гірудотерапії, яка призначаєтся в міжменструальні періоди на протязі 1 місяця.

В залежності від репродуктивних намірів призначаються фітопрепарати. При позитивних намірах – «тазолок», при негативних – «лайфемін».

Таким чином розроблений нами реабілітаційний комплекс, в склад якого входила озонотерапія у вигляді ректальних та піхвових інсуфляцій озонокісневих сумішій, карбоксітерапія, фітотерапія призвели до нормалізації гормонів системи гіпофіз-яєчники. При цьому істотного знижувалася частота рецидивів клінічних проявів ендометріозу, а у хворих з позитивними репродуктивними намірами в перші 6-9 місяців, в 56% випадків наступала вагітність.

Висновки

Розроблений реабілітаційний немедикаментозний комплекс, який включає диференційоване використання озонотерапії, карбоксітерапії  та фітотерапії дає змогу нормалізувати гормональний гомеостаз, знизити частоту рецидивів у жінок після лапароскопічних втручань з підвищенням частоти репродуктивних результатів.

Література:

  1. Запорожан В.М., Гладчук І.З., Волянська А.Г. Вплив оперативної лапароскопії та комбінованого лікування у хворих із ендометріозом // Педіатр., акуш. та гінекологія.- 2001. — № 5. — С. 88-89.
  2. Коханевич Е.В., Берестовой О.А., Коноплянко В.В. Лапароскопия: история, общие вопросы и принципы. Эндохирургическая тактика при генитальном эндометриозе // Вісн. акуш.-гінекол. України. – 2002. — № 4 (19). – С. 25-32.
  3. Панин И.Г. Живительная сила медицинской. Санкт-Петербург. Изд. „Вектор”, 2008, 185 с.